Who cast that first fateful tomato that started the La Tomatina revolution? The reality is no one knows. Maybe it was an anti-Franco rebellion, or a carnival that got out of hand. According to the most popular version of the story, during the 1945 festival of Los Gigantes (a giant paper mâché puppet parade), locals were looking to stage a brawl to get some attention. They happened upon a vegetable cart nearby and started hurling ripe tomatoes. Innocent onlookers got involved until the scene escalated into a massive melee of flying fruit. The instigators had to repay the tomato vendors, but that didn't stop the recurrence of more tomato fights—and the birth of a new tradition.
Fearful of an unruly escalation, authorities enacted, relaxed, and then reinstated a series of bans in the 1950s. In 1951, locals who defied the law were imprisoned until public outcry called for their release. The most famous effrontery to the tomato bans happened in 1957 when proponents held a mock tomato funeral complete with a coffin and procession. After 1957, the local government decided to roll with the punches, set a few rules in place, and embraced the wacky tradition.
Though the tomatoes take center stage, a week of festivities lead up to the final showdown. It's a celebration of Buñol's patron saints, the Virgin Mary and St. Louis Bertrand, with street parades, music, and fireworks in joyous Spanish fashion. To build up your strength for the impending brawl, an epic paella is served on the eve of the battle, showcasing an iconic Valencian dish of rice, seafood, saffron, and olive oil.
Today, this unfettered festival has some measure of order. Organizers have gone so far as to cultivate a special variety of unpalatable tomatoes just for the annual event. Festivities kick off around 10 a.m. when participants race to grab a ham fixed atop a greasy pole. Onlookers hose the scramblers with water while singing and dancing in the streets. When the church bell strikes noon, trucks packed with tomatoes roll into town, while chants of "To-ma-te, to-ma-te!" reach a crescendo.
Then, with the firing of a water cannon, the main event begins. That's the green light for crushing and launching tomatoes in all-out attacks against fellow participants. Long distance tomato lobbers, point-blank assassins, and medium range hook shots. Whatever your technique, by the time it's over, you will look (and feel) quite different. Nearly an hour later, tomato-soaked bombers are left to play in a sea of squishy street salsa with little left resembling a tomato to be found. A second cannon shot signals the end of the battle. | Хто жбурнув той перший пророчий помідор, що розпочав революцію Ля Томатіна. Ніхто не знає напевне. Можливо це було анти-франківське повстання, або все почалось на карнавалі та вийшло з підконтролю. Згідно з найбільш популярною версією історії, під час карнавалу в 1945 році у Лос Гігантес (парад велетенських паперових ляльок), місцеві жителі спостерігали за організованою акторами вуличною бійкою, яка привернула увагу. Люди опинились біля візка з овочами і почали шпурляти стиглими помідорами. До ціього дійства були втягуті і безневинні глядачі допоки все не перетворилось на гігантську битву літаючими овочами. Підбурювачі змушені були відшкодувати власникам помідорів кошти, але це не могло зупинити повторення битв помідорами - та народження нової традиції. Побоюючись некерованих зібрань, влада надала законну силу цій події, та відновила заборони у 1950 роках. У 1951 році, місцевих жителів які ігнорували закон, відправили до вязниці, поки громадськість не виступила за їх звільнення. Найбільш відома нахабність щодо заборони помідорних битв сталась у 1957 році, коли прихильники провели похорони пародію з труною та хресною ходою. З 1957 року, місцевій уряд вирішив встановити певні правила та прийняти дивакувату драдицію. Хоча помідори і на передньому плані, проте тиждень гулянь закінчується фінальним шоу. Це святкування канонізованих святих Буньолу, Діви Марії та Святого Луіса Бертрана, де відбуваються паради, музика та фейерверки на іспанську манеру. Щоб Ви мали силу для неминучого дійства, епічна паелла зявляється напередодні битви, виставляючи на вітрину традиційну Валенсійську тарілку рису, дари моря, шафран, і маслинову олію. Сьогодні, цей звільнений з пут фестиваль має певні порядки та традиції. Організатори пішли настільки далеко, що почали вирощувати спеціальний різновид несмачних помідорів тільки для річної події. Святкування починається близько 10 ранку, коли проходить гонка, щоб схопити шинку, яка підвішена на засаленому стовпу. Глядачі поливають з шланга водою повзунів, співають і танцють у вулицях. Коли церковний дзвін повідомляє ударами дзвонів про полудень, вантажівки навантажені помідорами заїжджать в місто,з гучними піснями "To-мa-тe,тo-мa-тe"!які досягають крещендо. Потім, головна подія починається коли починає бити вода з гідропільту. Це зелене світло для вичавлювання і запуску помідорів в своїх супротивників учасників. жбурляння помідорів на довгу відстань, рішучі вбивці, і кидки середнього ряду.Яка б не була ваша техніка, коли все закінчується, ви виглядаєте і почуваєтесь по іншому. Десь через годину стрілки помідорами залишаються танцювати сальсу у морі помідорного місива. Другий залп сигналізує про закінчення битви. |